СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ: ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Сімейне виховання: пам'ятка для батьків

“Сім’я — це те первинне середовище, де дитина повинна вчитися робити добро” 
В.А. Сухомлинський

Шановні батьки!

Сім'я — первинне соціальне середовище дитини, де закладаються основи соціальних ролей, моделей поведінки, емоційних реакцій, ставлення до навколишнього світу, самооцінки особистості. Сім’я залишається головним соціальним інститутом, де формуються й розвиваються соціально значущі цінності й установки особистості, де відбувається соціалізація підростаючого покоління і тому, важливе значення мають ті сімейні умови, атмосфера, в яких росте і розвивається неповнолітній (за О.Бік). Важливо пам'ятати, що саме у сім'ї дитина вчиться манері спілкування, засвоює базові правила етикету, дізнається про різницю між добром і злом. Батьки передають дитині свій досвід через манеру спілкування між подружжям або членами родини, поведінку у громадських місцях, проведення дозвілля, ставлення до дитини.

Пропонуємо розглянути типи виховання, які несприятливо впливають на формування особистості, результати виховання і навчання дитини (за психологом Г.М.Миньковським):

• Гіпопротекція: знижений рівень опіки з боку батьків. Проявом цього типу є бездоглядність дитини — недоглянутість одягу, взуття, низький рівень гігієни дитини, відсутність умов для навчання і розвитку дитини вдома. Крім зазначеного, це ще відсутність інтересу батьків до навчання дитини, брак контролю за успішністю і місцем перебування дитини.

• Схована гіпопротекція: формальний контроль за дитиною. Проявами є декларування заборон і обмежень, невиконання батьками своїх обіцянок чи умов.

• Гіпопротекція, що потурає: зниження рівня опіки, прагнення відгородити підлітка від громадського осуду й покарання і максимально задовольнити потреби дитини.

• Домінуюча гіперпротекція: повна опіка дитини, надмірний контролб поведінки і захист від небезпеки, нав'я­зування волі, способів вирішення конфліктів, повне позбавлення дитини самостійності, придушення ініціативності.

• Гіперпротекція, що потурає: сприйняття вчинків дитини без кричного осмислення, задоволення усіх примх, прагнення надмірно відгородити дитину від життєвих труднощів.

• Явне й сховане емоційне відкидання: сприйняття батьками дитини через ототожнення негативного досвіду із появою дитини.

• Суперечливе виховання: протиріччя між виховним впливом членів сім'ї.

• Зміна виховних прийомів у залежності динаміки сімейного життя: застосування методів виховного впливу на дитину залежно від атмосфери у родині.

• Виховання поза родиною: цей фактор негативно впливає лише у випадкахпозбавлення емоційного тепла, ласки, уваги з боку членів родини і жорстокого ставлення з боку однолітків.

Отже, виходячи із цих типів виховання, ми можемо довести важливість впливу сім'ї на формування особистості. Тому варто пам'ятати:

• перебування у постійних конфліктах негативно впливає на психологічну атмосферу, психологічне благополуччя дитини, фізіологічний розвиток, сприяє виникненню безсоння, нервових розладів, узалежнень серед дітей;

• аморальна, асоціальна поведінка членів родини зумовлює викривлення сприйняття моральних норм дитиною, закріплення моделей поведінки рідних як норми. Зокрема, наявність досвіду вживання алкоголю, тютюну, наркотичних речовин батьками чи родичами негативно впливає на психологічний розвиток дитини, може зумовити виникнення інтересу дитини до тютюнопаління, вживання алкоголю;

• брак розуміння особливостей дитячої та підліткової психофізіології, неадекватне ставлення до потреб дитини зумовлює виникнення конфліктів між батьками і дітьми, порушення здоров'я дитини, зниження успішності, сповільнює розвиток особистості дитини.